DefTech спільнота

Дуже гарна ініціатива. Бажаю успіхів!

Людина — Боже творіння. У ній закладено, прописано, структуровано завдання щодо виживання, підтримання культури, збереження знань, відтворення. Звісно, йдеться про людину у зв’язку з Богом, тобто про особистість одухотворену, яку веде Бог.

UPD: Підкажіть, де можна переглянути надходження від донорів, суму співфінансування компанії та витрати з підтвердними документами?

openeyesfund.com/...​4-5-0-the-power-of-return Для реалізації цих соціальних ініціатив створено фонд на 2+ млн гривень, де компанія подвоює кожен донат. Збори без детальних репортів, чеків, деталізацій, пруфів. Лише лічильники на сайті.

Не існує єдиного правильного способу «адаптувати ветерана». И это правда. Потому что человека превращает в «ресурс» государство, а обратно «расколдовать» должен бизнес.

Новий випуск «Дошки оголошень» вже вийшов.

Я про довге (подвійно довге) в 7 мм в нормативно-правових актах від копіпастів з чат-ботів ШІ або моделей.

не так, що отримуєш з довгим тире НПА (літредакторів мабуть також ШІ замінив) Для справки: довге тире на DOU автоматично ставиться. Тут в сусідній темі Sergey Zhornak навіть досліджував це питання: dou.ua/...​rums/topic/62199/#3128899

Резерв за кордоном не означає втрату цифрового суверенітету Потому что у нас его никогда и небыло.

Стратегія змінюється і це добре. Потрібні системні моделі, які одночасно враховують фізичне ураження, географічну незалежність, відмови технологічних компонентів, втрату даних, дефіцит персоналу та необхідність функціонування в обмеженому режимі.

Люди були готові йти в мілтек, але потрібні вже з досвідом окремі інженери або вже з готовим не poc/mvp, а повноцінним продуктом, котрий вже має 10+ одиниць в бойових умовах.

альтернатива — працювати з людьми, знати переваги кожного і не розказувати, що на його зп за дверима одразу черга знайдеться, бо як виявляється одного толкового не заміниш і 3ма безтолковими.

Дискусія показова, проте нарікання фаундерів на те, що «айтівці сидять під теплими ковдрами аутсорсу й не йдуть у MilTech» — це підміна понять і спроба перекласти системну кризу управління та наслідки 20 років деіндустріалізації на плечі розробників.

Так а які перспективи цьому бути саме бізнесом — який витримає не декілька років а 10-20 років з масштабуванням на декілька країн хоча б?

Меня в этих расчётах поражает то, насколько же это всё уныло в сравнении с айтишкой в былые времена... Большой и сложный бизнес, а на выходе — пшик.